Вивчення внутрішньої будови мінеральних зерен та агрегатів у схрещених ніколях
Характер згасання при включеному аналізаторі дозволяє вивчати специфічні особливості внутрішньої будови окремих мінеральних зерен та їх агрегатів: деформування, зональність, двійникування, наявність зростань та включень.
Розрізняють наступні види згасання мінералів у схрещених ніколях: однорідне, хвилясте, блочне, зональне, двійникове та агрегатне.
Однорідне згасання має місце при відсутності дефектів та неоднорідностей в зерні, у результаті чого при обертанні столика мікроскопу затемнення наступає рівномірно та одночасно по всій площі перетину.
Більшість мінералів у звичайних шліфах має саме однорідне згасання.
Хвилясте згасання проявляється у тому, що при установці зерна в положення “згасання”, затемнюється не весь перетин, а лише якась його частина. Під час обертання столика мікроскопу область затемнення поступово переміщується по зерну у вигляді “хвилі”. При цьому зерно ще зберігає цільність і не розпадається на окремі блоки.
При блочному згасанні зерно поділяється на чітко розмежовані блоки, які дещо розвернуті один відносно одного, в результаті чого згасають не одночасно, а послідовно при обертанні столика на незначний кут. Хвилясте та блочне згасання має місце у скручених та роздроблених кристалах кварцу, польового шпату та слюд.
Зональне згасання проявляється у концентрично-зональному розподілі затемнення по площі зерна, в результаті якого зерно згасає неоднорідно у вигляді більш-менш правильних зон починаючи від центра до периферії, або навпаки.
Зональне згасання віддзеркалює зональність хімічного складу мінералів і найчастіше проявляється у плагіоклазах, піроксенах та амфіболах.
Двійникове згасання проявляється у вигляді правильних смуг або секторів з дещо різним інтерференційним забарвленням, на які поділяється зерно мінералу у схрещених ніколях.
Кожна двійникова смуга являє окремий індивід, який відділяється від сусідніх смуг двійниковим швом. Оскільки двійники є закономірними зростками двох або більше індивідів одного й того ж мінералу, що розвернуті один відносно одного на 180о, то при обертанні столика мікроскопу сусідні двійникові смуги згасають та просвітлюються почергово.
Розрізняють прості та полісинтетичні двійники. Прості двійники, які складаються лише з двох індивідів, властиві для ортоклазу, авгіту, рогової обманки. Полісинтетичні двійники складаються з трьох та більше індивідів. Полісинтетині двійники в одному напрямку властиві для плагіоклазів.
Полісинтетичні двійники у двох напрямках спостерігаються у мікрокліні та кальциті. Окремо виділяються секторальні двійники, які зустрічаються у кордієриті та лейциті.
Агрегатне згасання має місце, якщо певний мінерал представлений зернистим агрегатом. При цьому виокремлення мінералу, яке в одному ніколі може сприйматися як одне ціле, у схрещених ніколях має зернисту будову, тобто складається зростком з кількох зерен, кожне з яких просвітлюється та згасає незалежно від сусідів.
В залежності від форми та орієнтації окремих індивідів розрізняють наступні відміни агрегатного згасання: безладне, паралельно-волокнисте, радіально-променеве та ін.
