Вивчення плеохроїзму та схеми абсорбції
Попереднє вивчення плеохроїзму, тобто здатності мінералу змінювати забарвлення в одному ніколі в залежності від напрямку коливань поляризованого світла, розглянуто в розділі 4.1.
При повному вивченні плеохроїзму візуально порівнюють характер та інтенсивність власного забарвлення мінералу, послідовно суміщаючи відомі осі оптичної індикатриси в орієнтованих перетинах з площиною світлових коливань поляризатора.
Таким чином, при вивченні плеохроїзму, власне забарвлення спостерігається в одному ніколі, а найменування та орієнтацію осей індикатриси визначають у схрещених ніколях.
Послідовність дій при цьому наступна:
1. При включеному аналізаторі знаходимо перетин з найвищими кольорами інтерференції та ставимо його на окулярний хрест. Такий перетин орієнтований паралельно до оптичної осі одновісного мінералу або паралельно до площини оптичних осей двовісного мінералу, тобто в ньому обов’язково лежать дві осі симетрії індикатриси Ng та Np, що відповідають найбільшому та найменшому показникам заломлення. В одному ніколі такий перетин характеризується найбільш різким плеохроїзмом.
2. За допомогою компенсаторів визначаємо положення та найменування осей індикатриси для обраного перетину (див. розділ 4.7).
3. Обертаючи столик мікроскопу, сполучаємо ось Ng з напрямком світлових коливань поляризатора (звичайно вертикальна нитка окулярного хреста). У цьому положенні мінерал “згасає” у схрещених ніколях.
4. Виключаємо аналізатор, спостерігаючи забарвлення мінералу, що відповідає абсорбції (поглинанню) світла по осі Ng. Результат записуємо у вигляді: “Ng – темно-зелений”.
5. Обертаємо столик мікроскопа на 90о (до наступного згасання), сполучаючи ось Np з напрямком світлових коливань поляризатора. Визначаємо забарвлення мінералу в одному ніколі, що відповідає абсорбції світла по осі Np. Фіксуємо результат, наприклад: “Np – світло-жовтий”.
Для одновісного мінералу достатньо визначити забарвлення по двом осям індикатриси Ng та Np. У випадку двовісного мінералу повна характеристика плеохроїзму повинна включати ще й забарвлення по осі Nm.
6. Включаємо аналізатор та знаходимо у шліфі перетин досліджуваного мінералу з найменшими кольорами інтерференції (бажано – ізотропний). Цей перетин орієнтований перпендикулярно до оптичної осі і в ньому обов’язково лежить ось Nm двовісного мінералу. В одному ніколі такий перетин характеризується відсутністю плеохроїзму.
7. Виключаємо аналізатор та спостерігаємо забарвлення мінералу, що відповідає абсорбції світла по осі Nm. Приклад результату: “Nm – світло-зелений”.
8. Складаємо схему абсорбції, що ілюструє інтенсивність поглинання світла по різним осям індикатриси. У нашому прикладі пряма схема абсорбції NgNmNp – мінерал найбільш інтенсивно забарвлений по осі Ng, найменш інтенсивно – по осі Np.
Тобто інтенсивність поглинання світла зменшується від Ng до Np. Зворотна схема абсорбції характеризується нерівністю NgNmNp.
