Методика проведення спостережень за режимом підземних вод
Вивчення режиму підземних вод здійснюється шляхом стаціонарних гідрогеологічних спостережень за змінами головних елементів режиму (рівней, витрат, температури, хімічного, газового та бактеріологічного складу) на спеціально обладнаної мережі спостережу вальних пунктів (найчастіше це свердловини і джерела, рідше – шурфи і колодязі).
Вивчення регіональних закономірностей режиму підземних вод здійснюється на базі державної опорної мережі гідрогеологічних спостережу вальних пунктів спеціальними комплексними гідрогеологічними і інженерно-геологічними партіями.
Локальні закономірності режиму підземних вод (на масивах зрошення і осушення, на діючих водозаборах, в районах експлуатації родовищ мінеральних вод, нафти і газу, твердих корисних копалин і т.ін.) вивчаються на відомчій мережі за рахунок коштів відомств та організацій.
Вивчення закономірностей природного режиму підземних вод має охоплювати основні водоносні горизонти і виконуватись в усіх районах, де ці горизонти мають інтерес для народного господарства в нинішні часи або в перспективі.
В результаті таких досліджень має бути вивчено: хід сезонних і багаторічних коливань рівня і інших елементів режиму в різних гідрогеологічних умовах, основні фактори режиму, амплітуди сезонних і багаторічних коливань рівня та т. ін.
Розміщення опорної спостережу вальної мережі здійснюється на підгрунті районування досліджуваної території за умовами формування режиму підземних вод з використанням великомасштабної гідрогеологічної карти і урахуванням ступеню вивченості кожного з районів.
В межах кожного виділеного гідрогеологічного району розміщується спостережу вальна мережа у вигляді створів, орієнтованих від вододілів до дрен таким чином, щоб охопити спостереженнями всі характерні для цього району комплекси водовміщуючих порід і геоморфологічні елементи ( ділянки схилів, терас і заплав, міжрічкові ділянки, площі з різною потужністю зони аерації та т. ін.) (див.рис.5.1.).
Рис.5.1.Схема розташування спостережу вальних свердловин в гідрогеологічному районі:
1- ділянка з прирічковим типом режиму підземних вод; 2 – ділянка зі схиловим типом режиму підземних вод; 3 – ділянка з міжрічковим типом режиму підземних вод;4 – межі терас; 5 – створ спостережу вальних свердловин
Свердловини на створах розміщують у вигляді кущів (3 свердловини за потоком в умовах одномірного потоку та 5 свердловин у вигляді конверту – в умовах радіального в плані потоку).
Створи свердловин розташовують в напрямку максимальної зміни гідрогеологічних показників (за потоком).
Максимальна відстань між створами в межах однорідного за гідрогеологічними умовами району не повинна перевищувати 100 км, щоб не виявлялась кліматична зональність.
В складних за геоморфологічними та літологічними умовами районах мережа спостережу вальних свердловин згущується, вони розташовуються на типових ділянках, нерідко поза створами.
Спостереження за режимом підземних вод мають бути комплексними. До спостережень входять: заміри рівнів води, визначення витрати, фізичних властивостей і температури, вивчення метеорологічних елементів, відбір проб води для хімічного і бактеріологічного аналізу.
В середньому спостереження за природним режимом підземних вод проводяться 10 разів на місяць, а в періоди інтенсивного впливу режимоутворюючих факторів (опади, повені і т.ін.) частота спостережень збільшується в 2 – 3 рази.
Частота спостережень за змінами хімічного і бактеріологічного складу та температурою підземних вод менше, ніж частота спостережень за їх рівнем і складає від 2 – 3 разів на місяць до 4 – 6 разів на рік.
Для напірних вод частота вимірів елементів режиму в 2 – 3 рази менше, ніж для безнапірних.
Вивчення порушеного режиму підземних вод має велике значення для вирішення багатьох практичних завдань, що пов’язані з використанням підземних вод або їх регулюванням.
Особливе значення мають спостереження за впливом штучних факторів та виявлення кількісних зв’язків між окремими елементами режиму підземних вод (рівнем, температурою, хімічним і бактеріологічним складом) і штучними факторами, що є підгрунтям для виконання прогнозів і обгрунтування заходів по раціональному використанню і регулюванню підземних вод.
Розміщення спостережу вальної мережі і спостереження, що виконуються, мають забезпечити вивчення особливостей порушеного режиму підземних вод, кількісну оцінку впливу штучних факторів (зрошення, осушення, дренажу та т. ін.) на окремі елементи їх режиму (рівень, температуру, якість), уточнення природних умов вивчаємих об’єктів, їх розрахункових параметрів і схем, виконання інженерних прогнозів та т.ін.
Схема розміщення спостережу вальних свердловин встановлюється з урахуванням розповсюдження вивчаємих водоносних горизонтів, їх гідравлічного взаємозв’язку, граничних і гідрогеохімічних умов, літології водоносних порід, особливостей впливу інженерних споруд та характеру отриманих завдань.
На ділянках водозаборів розміщення спостережу вальних свердловин носить переважно площинний характер (див.рис.5.2.);
Рис.5.2. Схеми розташування спостережу вальної мережі на діючих водозаборах:
А – на відстані від границь; Б – в долині річки; 1 – експлуатаційні свердловини,
2 – спостережу вальні свердловини, R0 – радіус “великого” колодязя
в районах промислових об’єктів може бути площинним або приуроченим до головного профілю, орієнтованому за потоком підземних вод, з боковими поперечниками на окремих ділянках, де знаходяться інтенсивні джерела забруднення підземних вод; на територіях населених пунктів (міст) спостережу вальні свердловини розташовуються на декількох регіональних профілях орієнтованих за напрямком і вхрест потоку – ці профілі проходять через все місто та його передмістя, з бічними короткими поперечниками, повздовжніми профілями або площинними системами на ділянках головних порушень і джерел забруднення; в районах зрошення або осушення спостережу вальні свердловини розташовуються у вигляді створів (у випадку одномірного потоку) або “конверту” (у випадку двомірного потоку); в районах розробки родовищ твердих корисних копалин спостережу вальна мережа обладнується у вигляді двох перетинаючихся створів, промені яких орієнтовані від центру розробляємого рудного тіла (ділянки) до найближчих границь водоносних пластів (горизонтів), що обводнюють родовище.
Частота спостережень за елементами порушеного режиму підземних вод має забезпечити виявлення основних закономірностей їх зміни з урахуванням характеру отриманих завдань і передбачаємих методів їх вирішення.
В тому випадку, коли дані спостережень будуть використовуватись для визначення гідрогеологічних параметрів, виконується безперервний запис зміни рівня і витрат з використанням самописців та витратомірів. Частота спостережень для виявлення загальних закономірностей режиму підземних вод складає 5 -10 разів на місяць і рідше.
Частота вимірів температури і спостереження за режимом хімічного складу підземних вод визначаються цільовим призначенням спостережень (від 5 разів на добу для виявлення добових змін температури до одного разу в квартал для виявлення річних змін; повний хімічний аналіз води виконується 1 раз в 1 – 2 роки).
