Методика коноскопічного дослідження
Рекомендована наступна послідовність дій при виконанні коноскопічних досліджень:
1. При включеному аналізаторі та малому збільшенні (об’єктиви 3х або 8х) підбираємо перетин з найменшими кольорами інтерференції та ставимо його на окулярний хрест. Об’єктив має бути добре центрованим.
2. Виключаємо аналізатор, встановлюємо увігнуте дзеркало та ретельно регулюємо освітлення.
3. Ставимо короткофокусний об’єктив 60х або 40х та обережно фокусуємо його:
- спостерігаючи збоку, опускаємо тубус мікроскопу, підводячи нижню лінзу об’єктива впритул до шліфа;
- дивлячись в окуляр, обертаємо мікрометричний гвинт підйому тубуса на себе до появи більш-менш чіткого зображення.
4. Перевіряємо центрування короткофокусного об’єктива та, при необхідності, центруємо його.
5. Включаємо лінзу Лазо.
6. Включаємо аналізатор.
7. Включаємо лінзу Бертрана або виймаємо окуляр.
8. Рухами освітлювального пристрою та лінзи Бертрана досягаємо найкращого зображення коноскопічної фігури. При необхідності однорідність освітлення можна відрегулювати за допомогою дзеркала та лінзи Лазо.
9. За характером коноскопічної фігури визначаємо вісність мінералу:
а) Коноскопічна фігура одновісного мінералу у перетинах з найменшими кольорами інтерференції має вигляд темного хреста, що при обертанні столика мікроскопу не розривається та не покидає поле зору (Рис.16).
б) Коноскопічна фігура двовісного мінералу у перетинах з найменшими кольорами інтерференції має вигляд однієї темної балки (ізогіри), що при обертанні столика мікроскопу сама обертається в протилежну сторону не покидаючи поле зору (Рис.17).
10. Для двовісних мінералів додатково оцінюємо кут оптичних осей, 2V.
11. Вводимо компенсатор, визначаючи оптичний знак досліджуваного мінералу.
