Категорії, конструкція і обладнання гідрогеологічних свердловин
За цільовим призначенням виділяють такі головні категорій гідрогеологічних свердловин: 1) пошукові; 2) розвідувальні; 3) розвідувально-експлуатаційні; 4) спостережу вальні; 5) експлуатаційні (водозабірні, дренажні, поглинальні, нагнітальні та т. ін.) .
Пошукові свердловини призначені для вивчення загальних геолого-гідрогеологічних умов, виявлення водоносних горизонтів і комплексів, їх простежування і попередньої якісної та кількісної оцінки.
Розвідувальні свердловини проходять з метою більш детального гідрогеологічного вивчення перспективних ділянок родовищ підземних вод, кількісної і якісної оцінки найбільш перспективних водоносних горизонтів та вивчення гідрогеологічних параметрів водоносних пластів.
Ці свердловини мають порівняно невеликій діаметр і конструкцію, яка розрахована на послідуюче витягання обсадних труб і фільтр тимчасового типу.
Розвідувально-експлуатаційні свердловини споруджуються в місцях майбутніх водозаборів і призначені для повного вивчення основного водоносного горизонту. Конструкція цих свердловин , включаючи водоприймальну частину, розрахована на обладнання їх водопідйомником, що забезпечує проектну продуктивність та наступну передачу свердловин в експлуатацію.
Спостережувальні свердловини в залежності від призначення використовуються або для спостережень за режимом підземних вод в період їх розвідки і експлуатації, або для спостережень за зміною основних показників підземних вод (рівня, температури, хімічного складу та т. ін.) в процесі виконання дослідних гідрогеологічних робіт.
Експлуатаційні свердловини призначені для експлуатації підземних вод, їх усунення, регулювання та інших цілей. Свердловина вважається експлуатаційною тільки після передачі її в експлуатацію.
В процесі виконання геологорозвідувальних робіт і експлуатації підземних вод може виникнуть необхідність використання пошукових свердловин в якості розвідувальних, пошукових і розвідувальних, в якості спостережу вальних і т. ін.
Можливість такого переводу свердловин з однієї категорії в іншу необхідно передбачати при проектуванні розвідувальних робіт. Це суттєво підвищує їх геологічну і економічну ефективність.
Існують загальні вимоги, які пред’являють до всіх категорій гідрогеологічних свердловин:
1) спорудження їх з мінімальними витратами праці, коштів і часу;
2) якісне та ефективне виконання гідрогеологічних спостережень, досліджень і випробувань;
3) можливість розміщення вимірювальних приладів і приладів випробування, водопідйомного обладнання і т.ін.;
4) захист водоносних горизонтів від забруднення;
5) можливість проведення ремонтних робіт і вилучення труб.
Конструкції гідрогеологічних свердловин визначаються їх цільовим призначенням, глибиною і способом буріння, початковим і кінцевим діаметрами, характером розрізу, видами ізоляції і випробування, особливостями водоносних горизонтів та т. ін..
Головними елементами конструкції гідрогеологічних свердловин є : устя , перша спрямовуюча обсадна колона, статичний і динамічний рівні води, технічна або експлуатаційна колона, сальник, надфільтрова колона, фільтр, відстійник та цементний стакан (див.рис.3.1.).
До параметрів конструкції свердловини належать: глибина, довжина і діаметр колон обсадних труб і фільтра та інтервали цементації.
Кількість, довжина, діаметри і глибини спуску обсадних колон залежать від геолого-літологічного розрізу, глибини залягання водоносного горизонту, умов ізоляції водоносних пластів, експлуатаційного діаметра свердловини і способу буріння.
Глибина свердловини обирається в залежності від положення водоносного горизонту в розрізі, його потужності та необхідної глибини його розкриття (невеликі за потужністю водоносні горизонти, до 10- 20 м, розкриваються повністю). Глибина розкриття водоносного горизонту та кінцевий діаметр свердловини повинні забезпечувати проектний дебіт, встановлення фільтру та проведення необхідних досліджень.
Експлуатаційний діаметр свердловини (діаметр в межах глибини встановлення водопідйомного обладнання) має бути на 50-100 мм більше за діаметр водопідйомника. Якщо діаметр фільтра менший за діаметр експлуатаційної або технічної колони, виникає необхідність у встановленні сальника або перехідника.
Кінцевий діаметр та діаметр водопідйомної частини свердловини залежать від прийнятого експлуатаційного діаметра, глибини свердловини, типа і конструкції фільтра. Кінцевий діаметр гідрогеологічних свердловин має забезпечити встановлення відповідного фільтра, отримання необхідного дебіту свердловини, умов її довготривалої експлуатації, а також проведення необхідних гідрогеологічних спостережень і досліджень.
Рис.3.1. Основні елементи конструкції гідрогеологічної свердловини:
1 – устя свердловини; 2 – перша обсадна колона; 3 – статичний рівень води;
4 – динамічний рівень води; 5 – експлуатаційна колона; 6 – сальник;
7- надфільтрова колона; 8 – робоча частина фільтра; 9 – відстійник;
10 – пробка;11 – цементний стакан
Початковий діаметр буріння визначається з врахуванням необхідності спуску проміжних обсадних колон, способу ізоляції водоносних горизонтів та можливості розміщення в свердловині насоса необхідної продуктивності.
Кількість колон обсадних труб, їх діаметри і глибини спуску визначаються геолого-літологічним розрізом, глибиною залягання водоносного горизонту, умовами ізоляції водоносних пластів, експлуатаційним діаметром свердловини і способом її буріння (див.рис.3.2.).
Рис.3.2.Схематичні розрізи свердловин глибиною до 200 м:
А – свердловини, які пробурені обертальним та Б – ударним способом буріння;
1 – пісок водоносний; 2 – вапняк водоносний; 3 – глини піщані; 4 – глини
При обертальному способі буріння обсадні труби встановлюються у свердловину після буріння визначеного інтервалу і вихід колон одного діаметру може бути дуже значним (до декількох сотень метрів), що в свою чергу зменшує кількість колон обсадних труб і спрощує конструкцію свердловини (див.рис.3.2., А).
При ударному способі буріння ведеться з одночасною обсадкою свердловини, тому її конструкція характеризується порівняно великою кількістю обсадних колон (від 2-3 до 5-6), що пов’язано з необхідністю закріплення пробуреного інтервалу через кожні 30-40 м (див.рис.3.2., Б).
