Гідрогеологічне картування, принципи складання і зміст гідрогеологічних карт
Гідрогеологічне картування – це метод узагальнення і графічного відображення результатів гідрогеологічних досліджень.
Гідрогеологічні карти відображають зв’язок геологічної структури, рельєфу та підземних вод.
Основою легенди гідрогеологічної карти є гідрогеологічна стратифікація, яка полягає в розчленуванні геологічного розрізу на товщі гірських порід або окремі їх зони, що розрізняються за характером і ступенем водоносності.
Найбільш широке розповсюдження отримав літолого-стратиграфічний метод розчленування розрізу, у відповідності з яким в товщі пухких і слабозцементованих осадочних і метаморфічних порід прийнято виділяти водоносні і водотривкі горизонти, комплекси, серії та етажи, що дозволяє розчленувати вивчаємий геологічний розріз з різним ступенем детальності у відповідності з накопиченими практичними матеріалами іможливостями гідрогеологічної зйомки того або іншого масштабу.
При проведенні великомасштабних гідрогеологічних зйомок виділяються і картуються не тільки водоносні горизонти, а й окремі водоносні пласти і лінзи. При середньомасштабних зйомках виділяються і картуються водоносні горизонти і комплекси, при дрібномасштабних – водоносні комплекси і поверхи.
Гідрогеологічні карти поділяють : за масштабом – на оглядові ( 1:1000 000 і дрібніше), дрібномасштабні ( 1:1 000 0000 – 1:500 000), середньомасштабні ( 1:200 000 – 1:100 000), великомасштабні (1:50 000 – 1:25 000) та детальні (1:25 000 і крупніше);
за призначенням і змістом – на загальні гідрогеологічні карти, на яких з максимальною для даного масштабу повнотою зображено головні елементи гідрогеологічних умов (площі розповсюдження водоносних горизонтів, комплексів і водотривів; мінералізація і хімічний склад підземних вод; температура вод у покрівлі складчастого фундаменту;
глибина залягання грунтових вод, підошви прісних і солоних вод; модулі підземного стоку; опорні пункти (свердловини, колодязі, джерела та ін.); напрямок руху вод та т. ін. і спеціальні, які складають для конкретних практичних цілей (водопостачання, меліорації, осушення родовищ твердих корисних копалин і т.ін.) і на яких зображують окремі елементи або сторони гідрогеологічних умов;
за способом графічного оформлення – на поєднані, на яких показують до 9-10 гідрогеологічних елементів за допомогою кольорового забарвлення, крапу, ізоліній різного кольору і товщини, кольорової штриховки, окремих позначок різної форми, розміру і кольору, цифр, літер і індексів та розчленовані – де показують один з яких-небудь гідрогеологічних елементів;
за обгрунтованістю фактичних матеріалів – на кондиційні та некондиційні (норми і вимоги до кондиційності карт наведені в спеціальних інструкціях).
