Магнезити. Умови утворення магнезитів
Магнезити
До групи магнезитів належать осадочні породи складені переважно магнезитом. За генезисом їх можна поділити на наступні групи:
1) гіпергенні – утворені при вивітрюванні олівінвмісних ультраосновних порід;
2) метасоматичні – утворені реакцією магнезіальних розчинів з іншими карбонатними породами;
3) хімічного осадконакопичення – утворюються в надліторальних зонах та солоних озерах.
4) біохімічного осадконакопичення – утворення відбувається за рахунок життєдіяльності водоростей.
Умови утворення магнезитів
Сучасне хімічне накопичення магнезиту відоме в континентальних солоних озерах Каліфорнії, де щільні білі магнезити перешаровуються з сірими та зеленими глинами. Передбачається, що води озер мали карбонат натрію, який реагував з розчиненим сірчанокислим магнієм, що привносився весняними тимчасовими потоками. У місцях впадіння потоків в озеро осаджувався гідромагнезит – 3М§СО3-М§(ОН)2-3Н2О.
Для деяких прибережних озер арідних районів південної Австралії характерне сезонне (літнє) осадження магнезиту і гідромагнезиту разом із доломітом.
Осадженню магнезиту може сприяти також життєдіяльність водоростей, які підвищують рН вод і концентрують М§2+ у своїх скелетах. Такі магнезити відомі в Індії, де зустрічаються в асоціації з водоростевими біогермними доломітами.
Методи вивчення карбонатів та їх практичне застосування
Рис. 2.7.13 Термограми мінералів-карбонатів: 1- доломіт; 2- кальцит; 3- арагоніт
При попередній перевірці – чи не є порода доломітом, яка здійснюється за допомогою кислоти, треба бути дуже обережним. Часто доломіт, що містить домішку кальциту, бурхливо скипає з НС1 хоч СаСОз в породі становить всього 10-20%. Тому для визначення мінерального складу породи необхідно використати більш точні методи аналізу, такі як термографічний, рентгенофазовий або скорочений хімічний аналізи, з визначенням вмісту в породі СаО, М§О, СО2 і нерозчинного залишку.
Таблиця 2.7.9. – Рентгенівська характеристика карбонатів (за І. Костовим)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вапняки використовуються дуже широко (щорічний видобуток перевищує 2 млрд. тон):
- в доменному процесі як флюси, що очищають від шкідливих домішок метал, який виплавляється;
- при виробництві цементів (глинисті відміни, мергелі або чисті вапняки в суміші з глиною);
- як будівельний камінь і як щебінь для приготування бетону;
- в хімічній промисловості для отримання карбіду кальцію, соди, їдкого натру і багатьох інших речовин;
- в скляній, гумовій, паперовій промисловості;
- для отримання негашеного вапна і в ряді інших виробництв.
Крім того, вапняки часто є породами, що містять поклади нафти і природного газу. З ними пов’язані багато важливих корисних копалин – уран, фосфорити тощо.
Доломіт знаходить широке застосування в металургійній промисловості, де після випалення при температурі 1500-1600°С вони використовуються як вогнетривкий матеріал. Доломіт додається як флюс в шихту при доменній плавці чавуну. У промисловості будматеріалів з доломіту виготовляють магнезіальні цементи. У будівництві доломіт використовується як стіновий і дорожній камінь, щебінь тощо, в скляній промисловості – як компонент при плавці скла з підвищеною хімічною стійкістю і механічною міцністю. Магнезит є магнієвою сировиною.
