КЛАСТОГЕННІ (ТЕРИГЕННО-УЛАМКОВІ) ПОРОДИ
Класифікація та номенклатура. Мінеральний склад, структури та текстури уламкових порід. Характеристика головних представників псефітів, псамітів та алевритів. Мономінеральні, олігоміктові, мезоміктові та поліміктові породи. Аркози та грауваки.
• Матрикс та цемент уламкових порід. Різні типи цементації, їх структура. Класифікація цементів за складом. Співвідношення між складом цементу та уламками в породі. Походження цементу.
• Діагенетичні та катагенетичні змінення уламкових порід. Мінеральні новоутворення в них та структурні особливості. Вплив діагенетичних та епігенетичних процесів на формування фізико-хімічних властивостей уламкових порід. Оцінка можливого генетичного тлумачення гранулометричного складу та текстур уламкових порід. Значення мінерального складу для цілей стратиграфічної кореляції.
• Значення уламкових порід як корисних копалин. Фізико-механічні та хімічні властивості уламкових осадків та порід. Корисні компоненти хімічного та біогенного походження в уламкових породах. Стратиформні родовища та проблеми генезису.
Особливості складу та будови
Визначення. Кластогенними породами називаються такі осадові породи, які більш як на 50% складаються з уламків материнських порід або алотигенних мінералів. Розмір уламків в цих породах не менше 0,00 5 мм. За синоніми можна використовувати такі поняття, як нормально-уламкові, або теригенно-уламкові.
Утворення кластогенних порід відбувається за рахунок випадання уламкового матеріалу з шляхів міграції під впливом сили тяжіння. Уламкові компоненти переходять в осадок, як тільки енергія середовища-транспортера (вода, вітер) перестає підтримувати їх у зваженому стані або переміщувати шляхом сальтації (підскоку), перекочування або волочіння. Крім цього, кластогенні породи можуть утворюватися при таненні льодовику, який транспортує теригенний матеріал у вмороженому стані.
Класифікація порід
Класифікація кластогенних порід за розміром уламків. Досліджуючи принципи класифікації кластогенних порід за цією ознакою, слід зазначити, що межі діапазонів розмірів та їх назви у різних країнах, не співпадають. Навіть у СРСР різними галузевими підприємствами використовувалися різні діапазони та різні підходи до формування назв порід, що у великій мірі було успадковане й Україною.
У СРСР була широко поширена розмірна класифікація уламкових порід, заснована на десятковій метричній система. За межі структурних підрозділів приймалися 0,01 мм – 0,1 мм – 1,0 мм – 10 мм – 100 мм – 1000 мм і більше (табл. 2.3.1).
Багато геологів Європи і частина ґрунтознавців США використовують десятеричну шкалу з основою 2, тобто 0,002 мм – 0,02 мм – 2 мм – 20 мм – 200 мм, запропоновану ще А.Аттербергом (1904).
Таблиця 2.3.2 шкали розмірності, що використовуються різними авторами для
класифікації уламкових порід
СССР
Аттерберг (A. Atter-berg, 1905)
Кайе (L. Cayeux, 1929)
Уэнтворт (С. К- Went-worth, 1922; с изменениями по Dunbar a. Rodgers, 1957)
Шкала Ф Крамбейна (W.C. Krum-bcin, 1934)
Буркар (J. Bour-cart, 1959)
Глыбы —1 000 мм—
Валуны
—100 мм—
Галька (окатанная); щебень (неока-танный) —10 мм—
Гравий (окатанный) ; дресва (неока-танная) —1 мм—
Песок —0,1 мм—
Алеврит —0,01 мм— Глина
Валуны, глыбы (block — шведск.) —200 мм—
Галька, щебень (sten — шведск.)
—20 мм—
Гравий (grass — шведск.)
—2 мм—
Песок (sand — шведск.)
—0,2 мм— Мелкий песок или алеврит (Мо — шведск.) —0,02 мм— Суглинок (lattlera — шведск.)
—0,002 мм— Глина (1ёга — шведск.)
Глыбы
(bloc — фр.)
—200 мм—
Галька
(galet — ФР-)
—50 мм—
Гравий
(gravier — фр.)
—5 мм—
Песок (sable — фр.)
—0,05 мм— Алеврит и
глина (pelite — фр.)
Валуны (boulder — англ.) —256 мм— Крупная калька (cobble — англ.) —64 мм—
Гравий (gravel — англ.)
или галька (pebble — англ.)
—2 мм—
Песок
(sand — англ.)
— Vi6 мм —
Алеврит (silt — англ.)
— ‘/256 ММ—
Глина
(clay mound — англ.)
—10 (1 024 мм) —9 (512 мм)
—8 (256 мм)
—7 (128 мм) —6 (64 мм)
—5 (32 мм) —4 (16 мм)
—3 (8 мм)
—2 (4 мм)
—1 (2 мм)
—0 (1 мм) + 1 (72 мм) +2 0/4 мм)
+3 0/в мм)
+ 4 (‘/їв мм) +5 (7з2 мм)
+ 6 0/м ММ) +7 (Vl28 ММ) + 8 0/256 ММ)
+9 0/512 мм) + 10 0/i024 ММ)
Глыбы (bloc — фр.)
—500 мм
Галька (caillou — фр.)
—2 мм— Песок (cable — фр.)
—0,2 мм-Ил
(boue — ФР-)
Залежно від того, якої форми уламки, чи є породи сипкими або скріпленими яким-небудь цементом в щільний моноліт, вони отримують різні найменування (табл. 2.3.3).
Таблиця 2.3.3 – Номенклатура уламкових порід
Розмір уламків, мм
Характер уламків і порід
Уламки кутасті, необкочені
Уламки овальні, обкочені
сипка порода
зцементована порода
сипка порода
зцементована порода
> 200
Необкочені валуни
Валунна брекчія
Брили
Бриловий конгломерат
200 – 10
Щебінь
Брекчія
Галька
Конгломерат
10 – 2
Жорства (дресва)
жорствяник (дресвяник)
Гравій
Гравеліт
2 – 0,05
Пісок
Пісковик
Пісок
Пісковик
0,05 – 0,005
Алеврит
Алевроліт
Алеврит
Алевроліт
Кожна розмірна (гранулометрична) група звичайно поділяється на підгрупи: тонкоуламкові, дрібноуламкові, середньоуламкові і грубоуламкові. Наприклад:
Таблиця 2.3.4. Характеристика гранулометричних груп за розміром уламків
Гранулометрична група
Гранулометрична підгрупа
крупних
Розмір уламків
Конгломератів – брекчії
50
200 мм
середніх дрібних
Гравелітів – жорствяників крупних
середніх дрібних
Пісковиків грубих
крупних середніх дрібних тонких
Алевролітів крупних
середніх дрібних
25 – 50 мм 10 – 25 мм
5,0 – 10,0 мм 2,0 – 5,0 мм
1,0 – 2,0 мм
2,0 -0,5 -0,25 ■
1,0 мм 1,0 мм 0,5 мм
0,1 – 0,25 мм 0,05 – 0,1 мм
0,05 -0,025 мм 0,025 – 0,01 мм 0,01 – 0,005мм
