ГРУБОУЛАМКОВІ ПОРОДИ (ПСЕФІТИ АБО РУДИТИ)
Номенклатура. Як вже відзначалося, назви грубоуламкових порід залежать від розмірів і форм уламків, що їх складають. У радянській геологічній літературі для позначення зцементованих порід, що складаються з обкочених, заокруглених уламків розміром понад 10 мм застосовується термін конгломерат, а для кутастих (необкочених) – брекчія.
Франкомовні та англомовні геологи використовують термін «конгломерат» (соп§1ошега1 – фр.) як синонім загального терміну «рудит», тобто грубоуламкова порода. Для позначення порід, складених обкоченими уламками (за нашою термінологією – конгломерат), використовується термін «пудингіт» (роисі^ие – фр., або рисИ^зІопе – англ). Для позначення брекчій пропонується термін «гостроуламковий конгломерат» (зЬагрзґопе соп§1ошегаґ – англ.). Для позначення гравелітів і жорствяників іноді використовуються терміни «мікроконгломерат», «мікропудингіт» і «мікробрекчія».
Рис. 2.3.1 Складові грубоуламкових порід:1- головні грубоуламкові компоненти; 2- наповнювач (дрібні уламки та глинистий матеріал); 3- цемент (кальцит, гідрооксиди заліза, кремнезем тощо)
Складові порід. В грубоуламкових породах необхідно розрізняти три складові: грубі уламкові компоненти (більше 50% об’єму породи), наповнюючу масу (наповнювач) і цемент (рис.2.3.1). Наповнювач (matrice – фр., matrix – англ.) – це уламки менших гранулометричних груп, розташованих в просторі між грубими уламками. Цемент (ciment – фр.) представлений мінералами, що цементують уламкову складову породи.
Характер наповнювача в різних типах грубоуламкових порід може бути різним. Так, у валунних конгломератах це може бути галька, гравій і піщано-алевритовий матеріал. Кількість його може сильно змінюватись – від повної відсутності до 50% і навіть більше у валунних та брилових конгломератах. В гравелітах наповнювач представлений звичайно піщано-алевритовими частками і кількість його не перевищує 50%.
Французькі геологи для сумарного позначення алотигенного наповнювача разом із аутигенним цементом часто використовують загальний термін «ганг» (gangue – фр.). В англомовній літературі як його синонім, широко поширений термін «матрикс» (matrix – англ.), який може означати або цемент, або наповнювач, або суміш обох компонентів грубоуламкових порід.
Принципи класифікації. Грубоуламкові породи класифікуються за декількома параметрами, серед яких потрібно відзначити: 1) форму та розмір уламків, 2) ступінь однорідності петрографічного складу, 3) положення в розрізі, 4) умови утворення.
Класифікація за формою уламків. Обкоченість уламків фіксує міру закругленості їх гострих країв і кутів. Вона не залежить від їх форми та є одним з важливих параметрів, що характеризують уламкову частину порід. За цією ознакою виділяють:
1. Необкатані (кутасті, гострокутні) – уламки з гострими краями та кутами, майже без слідів обкатування.
2. Слабо обкатані (напівкутасті) – уламки зі слабо заокругленими кутами і гранями та виразною первинною формою.
3. Напівобкатані – із заокругленими кутами і гранями, з явними слідами обкатування та ясною первинною формою.
4. Обкатані – із інтенсивно заокругленими кутами і краями, майже не розпізнається первинна форма.
5. Добре обкатані – яйцеподібні, кулеподібні або еліпсоїдальні. Первісна форма практично не розпізнається.
Рис. 2.3.2 Геометричний вираз обкатаності уламка (за В.Крамбейном)
Для кількісної оцінки обкатаних уламків, Г.Уодел запропонував відповідний коефіцієнт, що є відношенням середнього радіуса дуги декількох кутів і виступів уламка до радіусу максимальної сфери, вписаної в цей уламок. В.Крамбейн запропонував замінити тривимірний уламок його плоскою проекцією, а обкатаність виражати відношенням середнього радіуса дуг, вписаних в кути проекції, до радіуса максимального вписаного в цю проекцію кола (рис.2.3.2)
Ок= —-,
п-Я
де г1 – гп – радіуси дуг, вписаних в кути; Я – радіус вписаного кола.
Класифікація за ступінню однорідності петрографічного складу. За складом усі грубоуламкові породи поділяються на мономіктові, олігоміктові та поліміктові. У мономіктових породах уламки більше ніж на 90% складаються з порід однакового петрографічного складу, у поліміктових – переважають (75-90%) уламки одного петрографічного складу. У поліміктових породах уламки характеризуються різним петрографічним складом.
Класифікація за положенням у розрізі. Усі грубоуламкові за цією ознакою поділяються на внутрішньоформаційні, які залягають в середині великих стратиграфічних комплексів, а їх поява обумовлена місцевими розмивами, та на базальні, що залягають в основі осадових комплексів і утворюються в період регіональних перерв.
