Структури тектоно-магматичної активізації
Такі структури є особливим типом структур активізації вже сформованих платформ, хоча й тісно пов’язаним з орогенезом. За В.В.Білоусовим [1989] виділяються наступні режими: брилової тектоно-магматичної активізації, метаморфічної активізації (діасхізис), платобазальтовий, центральних інтрузій і трубок вибуху, тафрогенний режим.
Режим брилової тектоно-магматичної активізації проявляється у вигляді диференційованих рухів блоків та інтенсивного магматизму новоутворених платформ. Прикладами може бути інтенсивний неоген-четвертинний лужно-базальтовий вулканізм Західної Європи; інтрузивний (граніти, гранодіорити, монцонітоїди) та ефузивний (ріоліти і базальти) магматизм Китайської платформи наприкінці юри (яньшаньський тектогенез); мезокайнозойський магматизм Західного Забайкалля.
Режим метаморфічної активізації чи діасхізис становить собою своєрідне відомолодження давніх метаморфічних товщ за рахунок молодших процесів активізації, наприклад відомолодження архейських порід Леоно-Ліберійського щита у ранньому протерозої, протерозойський гранулітовий метаморфізм провінції Гренвілл Канадського щита. Такі процеси відомі й на інших частинах Африканської та інших платформ.
Платобазальтовий режим проявляється у вигляді виверження на континентах величезних обсягів одноманітних толеїтових базальтів або платобазальтів: перм–тріас Тунгуської синеклізи на Сибірській платформі, тріас-юра синеклізи Карру у Південній Африці; крейда-неоген синеклізи Парана в Південній Америці.
Режим центральних інтрузій і трубок вибуху представлений інтрузіями різного складу (від ультраосновних і лужних до кислих) і кімберлітовими трубками вибуху на давніх платформах.
Прикладами інтрузій можуть бути пізньопалеозойські інтрузії нефелінових сієнітів Кольського півострова, лужні мезозойські інтрузії Алданського щита, мезозойські гранітні інтрузії Південної Африки та інші. Кімберлітові трубки вибуху відомі в Південній і Західній Африці, Бразилії, на Сибірській платформі.
Тафрогенний режим представлений глибокими прогинами в покрівлі консолідованої кори, які заповнюються осадками.
Режим тафрогенезу звичайно пов’язаний зі зменшенням потужності консолідованої кори, а ізостатична рівновага досягається компенсацією вигину покрівлі мантії за рахунок низької щільності осадків, які заповнюють тафрогенні западини. Прикладами подібних структур можуть бути Вілюйська, Прикаспійська, Панонська, Південно-Каспійська, Мексиканської затоки та інші западини. Вважається, що вони утворилися за рахунок осідання земної кори континентів в умовах відсутності компенсації прогинання осадками.
Останнє відрізняє ці структури від прогинів, утворення яких пов’язується з повільним опусканням земної кори в умовах його компенсації осадочним матеріалом. Стоншення земної кори (та можлива наступна її океанізація) пов’язані з явищами її розтягання, тобто процес тафрогенезу за цим параметром є подібним до механізму рифтогенезу, від якого він відрізняється ширшими ареалами розвитку.
А.Д.Щеглов; О.А.Богатиков та ін. [1988] виділяють також області віддзеркаленої чи сполученої тектоно-магматичної активізації платформ. Для них характерне утворення величезних внутрішньоконтинентальних ареалів позагеосинклінальних гранітів, приурочених до склепіннєво-брилових піднять і сполучених з ними у часі вулканічних поясів (Казахстан, Південний Сибір, Монголія та ін.).
Переважають андезит-дацит-ріолітова формація з вапняно-лужними і сублужними гранітоїдами і трахіандезит-трахіт-трахіріолітова формація з лужними гранітами і сієнітами корового і мантійно-корового походження, підлеглу роль грає базальт-трахібазальтова формація мантійного походження.
Характерною рисою є утворення зональних тектоно-магматичних ареалів всередині консолідованих областей, що виникають по периферії молодших евгеосинклінальних структур чи приурочені до наскрізних розломних лінеаментів (глибинних розломів).
Початок активізаційного магматизму приурочений до протерозою, однак максимальний розвиток він одержав у рифеї й особливо у фанерозої, коли процеси тектоно-магматичної активізації не тільки захоплювали стародавні платформи, але й поширювалися на консолідовані складчасті області.
